SMS…

                                       SMS…
                                                           
Є  така  суто  чоловіча  професія,-
                                                           верхолази...  
Серед  них  нема  випадкових  людей...
Висота...Ремінь  безпеки  ...Небо...

Ген  на  верхотурі,  де  людина  в  герці,
Де  споруда  тягне  руки  до  небес,-
У  тісній  комірці,  десь  поблизу  серця,
Пташкою  тріпоче  ніжне  SMS…

Пташкою  тріпоче,  дихає  любов’ю,
Зігріває    душу  у  зимовий  час,
Пробіга  по  тілу  молодою  кров’ю
Та  адреналіни  точить  про  запас.

Хоча  ця  сполука  є  постійно  з  нами,-
Та  напій  від  НЕЇ  -  душу  веселить...
Не  дає  забути  гулі  вечорами,
Смак  цілунків  ніжних...Ту,  єдину  мить...

Владко  моя  мила,  зоре  з  полонини,
Нас  місток  кохання    міцно  поєднав,-
Ти  прийшла  до  мене  кетягом  калини,
Звуками  трембіти,  пахощами  трав…

Там  -  земля  чарівна,  місяць  -  на  півнеба,-
Та  гніздечко  звили  ми  в  Люботині,
Є  в  нас  Україна,-  кращої  й  не  треба,
Я  -  Карпатам  милий,  а  вони  -  мені.    

Десь  на  верхотурі,  де  людина  в  герці,
Де  споруда  тягне  руки  до  небес,-
В  серці  верхолаза,  люблячому  серці,
Пташкою  тріпоче  ніжне  SMS…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811290
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2018
автор: Янош Бусел