Кричу собi…

Кричу  собі,  безглузда,  не  пускай  його  у  свої  сни,  не  пускай.
Вдавай,  що    не  помічаєш  його,  прокинься  і  не  помічай.
Наказ  собі  дай,  перестань  Душа  -  не  кричи,  не  кричи.
Ти  ніч  від  білого  дня,  нарешті  відрізни,  відрізни.
Кричу  собі,  безглузда,  не  пускай  його  у  свої  сни,  не  пускай.
Він  не  може  Ангелом  любові  в  Життя  твоє  увійти,  шкода.
Самотності  слід  міткою-болем  гризе  в  дорозі,  в  дорозі.
Відстань  вже  не  допоможе  щастя  знайти  на  порозі.
Любов  моя  у  тебе,  як  нерідна  дочка,
Ти  пробач  мою  непокірну  нічку.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811254
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2018
автор: Svitlana_Belyakova