БЕЗ ТЕБЕ, ЯК НЕБО БЕЗ СОНЦЯ!
Веди ,мене зоре у рай... де цвітуть сади!
де соловей ,ло півночі пісню співає...
де ніжна троянда розквітає із роси,
зоряна духмяна ніч душу напуває.
Я, іздалека повернувсь із журавлями
і лечу , до тебе на крилах надії,
щоб у коханні сяяли зорі над нами-
здійснилaсь, наша довгождана мрія.
Без тебе ,я немов небо -без сонця!
немов квітка росте у тіні, і без тепла...
не бачу ,промінь світла у своїм віконці,
зламана ,зсохла гілка... і птах без крила.
І без тебе, мій човник потоне у морі!
без тебе, немов без зорі -чорноока ніч,
в журі ,весна і літо цвіте без любові...
з тобою, я п'ю синій океан з твоїх віч.
Я хочу, хочу, хочу- в обійми до тебе!
відчути, ласку... і притулитись до серця ,
зацілувати, уста нахилити небо...
від щастя,кружляти як лебеді в озерці.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2018
автор: Чайківчанка