Сердилась Мавпа... Бо ж ніби Сарна десь чула,
що Мавпа негарна.
І як таке могли сказати? Та ж Мавпу краще не чіпати.
Тепер все треба вислухати! Бери та хоч тікай іїз хати.
Про всіх та мавпа розказала...
- Давно ночує хтось в Удава. А той Удав усе скриває,
й сам часто дома не буває.
Сердилась Мавпа й говорила:
А які зуби в Крокодила! Перегризе усе, що може. Ніколи
він не допоможе. Тільки й дивись, бо щось потягне.Таке
вдалося воно жадне.
Сердилась Мавпа... не боялась, над Бегемотами
сміялась:
- Оті великі, як напились - то в ресторані всі побились.
Скажу я вам, не стільки з'їли... зате усе там перебили.
Як протрезвіли, мов воскресли... по мішку грошей всі
принесли. Все вони п'ють, усе гуляють, хоч ні гроша
не заробляють!
То де ж взяли? Їх запитайте. А мене краще не чіпайте!
У мене очі, мов ті зорі. Я не обманюю ніколи. Все, що
сказала, то є правда, хоч є для когось і негарна.
У мене хвіст іще є довгий, і маю я характер добрий.
Про всіх давно усе я взнала, то тільки краплю вам сказала.
Про мене так... Великий гріх. Як розкажу я про вас всіх!..
Такі й між нами проживають. Вони завжди про всіх
все знають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811201
Рубрика: Байка
дата надходження 24.10.2018
автор: Надія Башинська