Простий народ – одвічний лох,
а хто над ним – то шахраї.
І десь на небі – сліпий Бог
на мертвих сушить сухарі.
Не поспішай вкладатись в гроб,
не смачні божі сухарі.
Ти в світ прийшов, радіти щоб
в земній, святій життя порі.
Та й рай на божих сухарях
не той вже рай, що був колись,
в тім раї правлять жид і лях,
щурі в тім раї завелись.
А справжній рай – то та Земля,
де білий дозрівав налив,
де того яблука задля
ти рай той пеклом підпалив.
12-13 жовтня 2018 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811149
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 24.10.2018
автор: володимир мацуцький