І як же ти, скажи мені, посміла
Колись ввірватись у моє життя?
Душа від іскри наче загорілась,
Я закохавсь, немов мале дитя.
Для мене ти найкраща квітка світу,
Весняний подих для душі мені.
Ти, жінка, що дарує завжди літо,
Ти та з якою часто я у сні.
Мені лиш раз на березі далекім
Вдалось разом почути солов’я.
Ти ж поцілунком-подихом легеньким
Мені сказала: «Ні! Я не твоя!»
І як же ти, скажи мені, зуміла,
Із іскрою прожити все життя.
І звідки ти черпаєш свою силу,
Що я свої не втратив почуття?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811137
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2018
автор: СЕЛЮК