Та завжди треба йти

А  знаєте,буває  людям  важко...
І  не  жалітися,не  нити  їм  охота...
Їм  важко  просто  зрозуміти,
чому  життя  таке    складне,
і  безпощадне...
Буває  важко  в  голові  все  скласти,
щоб  було  все  в  житті  до  ладу...
Коли  навколо  все  пливе  повз  очі,
і  зневажає  цінності  людські...
Коли  вагання,  сумніви  пусті,
спокою  не  дають  ні  вдень,ні  вно́чі..
Так  зрозуміти  нам  не  удається,
що  думає  людина    ,ця  чи  ця  ....
Коли  вже  вибір  зроблено,
карти  розкрито...
Зусиль  і  сил,і  болі  вже  немало,
і  море  сліз,вагань  було  в  житті  вже...
І  вибір,ніби,зроблено  давно  вже,
та  виникають  ті  ''але''
Деякі  люди  починають,
та  це  неправильно,  то  важко,
їм  заздрісно,мабуть,  від  свого
розуму,що  ''ясно''світить  в  них  із  голови...
І  якось  треба  далі  йти,  не  дивлячись
на  всі  ті  перешкоди...
І  досягати  свого,  завжди,завжди,
завжди...!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811056
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.10.2018
автор: Лілія Левицька