Бачиш, мамо, знов летять журавлі,
У твою недоспівану осінь,
Не торкають крильми до землі,
Лиш тобою заквітчують просинь.
Чуєш, мамо, знов стигнуть дощі
І падуть на твоі, люба, ранки,
Припаду я до тої землі,
Де твої багряніли світанки.
Глянь у даль, де зоріє вже мить,
З висоти журавлиного злету,
У обіймах, хай душа защемить
І сльоза доторкає сонету.
(С) Леся Утриско
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811014
Рубрика: Присвячення
дата надходження 23.10.2018
автор: Леся Утриско