[color="#004080"]Я рахуватиму години,
В сльозах вестиму відлік днів,
Її очей живих вогнів,
І до останньої краплини
Я розділятиму мінор
З моєю милою Лінор...
Нема чистішої людини
На білім світі — і в раю.
Та тягне смерть любов мою
В полон чіпкої павутини
Могильних демонів-потвор —
Мою знесилену Лінор...
Останній подих — і на волю
Летить незаймана душа —
В далекі далі вируша,
Позбувшись разом з тілом болю.
Та вже псалми співає хор
Величній, царственній Лінор...
І ось стою я поряд з нею,
А в серці полум'я горить
І уявляється та мить,
Де я з коханою своєю
В далекім краї [i]Nevermore[/i].
Чекай на мене, о Лінор...[/color]
[color="#808080"]23 жовтня [b]2018[/b] р.[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811003
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2018
автор: Анатолiй Кириченко