На відстані дотику, на відстані погляду
Уже необхідні космічні човни.
І де назбиралося осіннього холоду,
Що вже його досить навіть на сни …
І порвані струни зв’язати руками
Ми навіть зуміли. Цей раунд за нами.
І порвані душі обняти думками,
І мчати, ламаючи догми, містами …
Немає, не зроблено відстані,
Щоб їй не минути подоланій,
Та ми ще й ламаємо пристані
Чи ходимо коло них колами …
Ми ще не придумали кращого
Від ніжності, посмішки, дотику.
Але усе рідше просимо
Щиру душевну еротику.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810961
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2018
автор: Дружня рука