Холодний розум,серце гаряче.
І розрахунки точні,непохитні.
Сталеві нерви ,ночі й дні без сну.
Вбивати ворога -призвання благородне..
Зима й морози,спека і дощі...
Густі тумани,бурі,урагани.
Ніщо їх не зупинить,і ніхто.
Їх не зламати,не покласти на коліна...
Коли всередині згоряє все до тла,
вони мовчать й не відчувають болю..
А важко так,переступити через все,
наперекір життєвим всім бар'єрам..
А спробуй ти так!
Впевнений,що вийде? Вагаєшся?
Авжеж,авжеж,ти недостатньо ще
пожив,ще мало встиг,ти лиш
ховаєшся до мами у спідницю
Авжеж,авжеж...
Ти до уваги не береш: новини,
обстріли,двухсоті.
Тобі напитися би лиш,і погуляти,
наркоту прийняти..
Вони не сплять,не п'ють і не гуляють,
лише іноді в мріях,у своїх літають..
Їм сниться смерть,кроваві мертві друзі,
коли граната відірвала все плече...
Вони весь час воюють із собою...
Шукають сили,аби далі йти..
А ти?
А ти бредеш,мов течія у річці,
жаліючись весь час на всіх і все...
Вони терплять,стискають з болю зуби..
І далі б'ються,виживають,далі йдуть..
Вони ніколи не здаються,
бо горде ймення в них - солдат...
З римою вийшло не дуже,але хочу сказати Шануйте солдатів,поважайте їх,ви не знаєте,як важко буває.Хоч того не видно,по міцній статурі й незламності,сталевих нервах,але в душі багато ран та рубців...Цей вірш - присвячення кожному солдату,всім,хто якимось чином відноситься до військової справи,волонтерам,добровольцям,всім,хто планує стати на захист країни,і просто всім нормальний небайдужим УКРАЇНЦЯМ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810919
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.10.2018
автор: Лілія Левицька