Як серцю своєму відкритися дати?
Як викликати розуміння твоє?
Чи схочеш у мрії мої ти вникати?
Чи в думці і слові життя постає?
Думки мої линуть стрімкою рікою,
Як повінь весняна, ідуть з берегів,
Заливши довкілля, рвуть греблі тернові
І збурюють наміри серця благі…
В тужливому мороці темної ночі
Твоє повторяю у думці ім’я,
Відлуння до серця торкається мовчки,
«Прийди хоч у сон мій!» – прошу тебе я.
19.10.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810888
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2018
автор: Martsin Slavo