Ти рухайся далі, і нехай мої слова руйнуватимуть твої барабанні перетинки, зарядами децибелів…ти продовжуй свій шлях, навіть якщо безголосі онімівші крики вириватимуться з моєї горлянки хрипкими звуками, ти крокуй, завойовуй нові локації, підкоряй ногами весь світ…ти знаєш правило: лівою – правою…такий собі постійний рух, закон динаміки, швидкості… і мотивації… Пам’ятаєш ти мені сказав, що тобі не вистачає думок для роздумів, на що я відповів, що комусь не вистачає хліба і води, чи навіть сну…цікава диспропорція не знаходиш? Ми дещо, втрачене покоління…живемо банальними популістськими цінностями, ми генерація тих людей які знають всьому ціну, але нічого не цінять…це гірко, життя творить смертельний водевіль на Парнасі наших стереотипів…а нам «пофіг», така байдужість… мимоволі згадується невеличкий вислів «Щоб любов була вічною, байдужість має бути взаємною», який якраз демонструє підміну понять…все перевернулося, стало доступним, люди розучилися бути людьми (ви зараз напевне усміхнетеся і запитаєте себе Невже? от Я наприклад людина і все зі мною гаразд, а ви прокрутіть в голові останній ваш безкорисливий вчинок для своїх оточуючих? Пригадуєте? А?)…але це все їжа, для роздумів…перейдемо до суті… Все починалося по наростаючій, це як стрибок, трішки зусиль і ти у повітрі, ніби гравітації немає…ти летиш…приємне відчуття чи не так?...Життя зароджується завдяки рухам, і це не просто слова…думаю ви мене зрозуміли…все живе існує завдяки принципам динаміки…а ви самі задумайтесь, кожен подих, кожен такт серця, кожне слово, що зривається осіннім листком з ваших уст…це все рух, просто він модифікований у інші оболонки і сфери…всі ваші рішення, дії є системою рушіїв… Знаєте в кожного твору, чи опусу є мета…так от мета цього витвору…пробудити Вас у Вас самих…або хоча б задуматися над дійсністю… Є одна річ про яку я вам хочу розказати вона називається Превентивним Мисленням (ПМ)…Що це? Запитаєте Ви? Просто…це стиль мислення, стан свідомості який спрямований на недопущення виникненню кризових моментів у вашій реальності…Є універсальне правило, ризики необхідно ПОПЕРЕДЖАТИ, а не усувати їх наслідки…Напевне наступне питанняЧко буде а ЯК це зробити??? Відповідь також не є складною…варто оцінити об’єкт роздумів зі всіх можливих точок зору і зробити конструктивний його аналіз…часто, ми робимо, говоримо не подумавши (і автор цього тексту не святий, але старається получити німб :) )…і це приводить, до безлічі сліз, істерик, даремного навантаження на гортань і інші проблеми…для чого вам це…краще зробити крок, коли ви бачили як його роблять тисячу раз… Тому коли навіть ваш внутрішній голос каже вам стоп, і реальність замикає коло, навколо виростають надміцні стіни, які оточені ровами, огорожею під електричним струмом, Ви не здавайтесь…просто рухайтесь вперед…до кращих змін, робіть кроки поступово, міцно стоячи на місці…і готуйтеся зробити крок іще…в далечінь…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2018
автор: Tericonus