На теми нашого сьогодення...
Невизначеного, страшного...
Розстарались „братки “, тепер буде в селі
Замість Кірова, вулиця Волі…
Він на Сході поліг… І старі і малі
Йдуть на цвинтар… Ридають тополі,
Котрі сам же й садив… У жалобі вдова,-
Молода, в повній силі,- та горе
Надломило… Чиї він порушив права,
Ставши в стрій на Майдан непокори?..
Переміг той Майдан,- Дон в Росію утік,-
Переможно б іти до Європи...
Загорілось на Сході...У інший нас бік
Розвертають...Град...Буки...Окопи...
Двоє діток… Сама ще у розквіті сил,-
Хто їм раду дасть… Душу зігріє…
Жив… Любив…Працював мов натруджений віл…
Душа рветься за ним… Серце мліє…
Закурликала мідь… Перша глина лягла
На оплакану цю домовину…
Та вона ж не одна,- збери всіх,- півсела
Привела ота гниль до загину…
Схоронили… Ідуть… Цей,- про те, той про це,-
Як їм жить,- двоє діток у Полі…
І вона йде,- змордоване болем лице,
В очах темно,- по вулиці Вол
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810835
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 21.10.2018
автор: Янош Бусел