Злетіла голубкою в вись й спохватилась:
Життя круговерть десь ген залишилась.
Зосталася віра в безсмертя моє,
Де спокій панує, де рай, знаю, є.
Я стала хмаринкою в чистому небі,
Журитись-тужити за мною не треба:
Дощем повернуся на трави-- покоси,
Сльозою впаду у ранковії роси.
Я— вічність безмежна, не мить швидкоплинна…
Чому ж так торкає той сум журавлиний?..
Лишились позаду і болі, й тривоги —
Лиш крапка за мить від земної дороги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810829
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 21.10.2018
автор: Valentyna_S