Розкинув клен свої гарячі руки,
Вони від сонця - золотом горять!
Спинилась мить - півкроку до розлуки,
І я її благаю зачекать!
Берізка шелестить - я розумію!
Усі твої печалі і жалі...
А я лечу у вирій! бо не вмію,
В осінній день ходити по землі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810600
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.10.2018
автор: majra