Ув’язнений у власному мовчанні,
Переплітаєш душу колючками.
Дорогою до спогадів останніх,
Перетинаєш сонця чорні шрами.
Над прірвою кружляють зграї раю,
Несправжні мрії падають із неба.
Безпечного притулку всі шукають,
Нікому погляди чужі не треба.
Ти прагнеш зрозуміти, де початок,
Солодкої весни відчути присмак.
Холодний світ не вміє пробачати,
Йому вже все одно, ти зник чи…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810579
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2018
автор: Юлія Рябенко