[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PLvTvn3z16U[/youtube]
Друкується вдруге, трохи перероблене.
Упали перші роси з трав,
Земля нап"ється досхочу.
А перший промінь добре знав:
До тебе птахом я лечу.
Поки росу не з"їло сонце,
Поки не спалені думки...
Вже день родивсь на горизонті,
Он кучерявляться хмарки..
І ти не спатимеш до ранку.
Думки: а як мене зустріть?
Одягнеш нову вишиванку.
От головне: не пропустить.
Дорога зовсім недалека,
Всього на відстані руки..
От чи пізнаєш? Я - лелека,
Боюсь: не взнаєш.. Бо роки...
Я покружляю над тобою,
В руці твоїй, дивлюсь, зерно.
Чи перекинутись вербою,
Що заглядатиме в вікно?
Та ні! таке спекотне літо,
От, чи приймЕться деревце?
Додому краще полетіти...
Бува: присниться ж ось таке
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810558
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2018
автор: Н-А-Д-І-Я