Неприкаяний
В смуті, в тишині, в тихій проклятій війні
Крокую, між кривавої різні, зачепився в далині
Погляд мій в пилині, бліде сяйво в вишині
Я побачив в стороні, тій далекій, недосяжній
Звідти було чути крик протяжний
Неземний і неосяжний, був по своєму прекрасний
Почуваючись нещасним, розум був зовсім не ясний
Я побрів на звук містичний, відчуваючи поріг критичний...
Пейзаж сюреалістичний, закований в ланцюг в'язничний
Бідолашний і пустий, відчайдушний і сліпий
Досі він бреде у смуті і крові́, на голос, що лунає в голові
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810554
Рубрика: Містика
дата надходження 19.10.2018
автор: Джефферсон Лайт