*****

[i]Я  надто  сильна,  аби  Вам  коритись,
І  надто  горда,  щоб  звернути  в  бік!
На  цім  шляху  не  сила  зупинитись
Повік!  Повік!  Повік!  Повік!  Повік!

Нехай  плюють  у  спину  лиходії,
Хай  заздрять  -  і  на  мить  не  зупинюсь!
Мої  літа  до  смерті  молодії...
Бог  поміч,  я  і  долі  не  скорюсь!

З  ламають  крила,  я  злечу  душею...
Я  надто  вперта,  щоб  прийняти  крах!
Я  маю  зброю  і  воюю  нею!
Вам,  вороги,  вона  повік  не  по  зубах!  [/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810499
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.10.2018
автор: Валерія Азовська