Застигли очі - дзеркально чистої води,
Забившись серце, кричало в небутті.
Лиш неподвижно тіло, стояло в самоті,
Вчепившись в образ, образ на вікні,
Образ невгамовної душі.
Душі бунтарських поколінь,
Обличчя покаянь, нестримних побажань,
Жадоби власних почуттів,
Барвистих, теплих кольорів
Окрилених мрійливих снів.
Мрій, бажань, жадоби, власті,
Нескінченно теплих і водночас прохолодних днів.
Могутності та віри в себе,
Смутку, жалю, гніву і журби
Лови момент знайти себе,
В образі мальованому на вікні
Знайди себе!
Коли осіння прохолодна,
Малює образ на вікні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810256
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.10.2018
автор: Sana~Vanessa