Хмари — як пряжене молоко,
Небом розлите з глечика.
Котиться сонце, мов колобок,
В ніжні обійми вечора.
День, солодкавий як мармелад,
Скоро в губах розтане…
У переливах пісень цикад —
Ти і краса каштанів!
Ніч, розмотавши доби клубок,
Плигне тобі на плечі…
Котиться сонце, мов колобок.
Ніжність. Обійми. Вечір.
© Володимир Присяжнюк
2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810229
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2018
автор: Володимир Присяжнюк