Я ОДЯГНУЛА ЧОРНУ ВУАЛЬ

Я  ОДЯГНУЛА  ЧОРНУ  ВУАЛЬ
Я  ОДЯГНУЛА  ЧОРНУ  ВУАЛЬ
Я,  одягнула  чорну,  чорну  вуаль,
обрізала  свої  коси,  як  осінь...
і  на  моїй  душі  смуток  й  печаль
бо  серденько  тепла  і  ласки  просить.
Я  жінка,  а  не  залізо,  тверда  сталь...
від  болю  кусаю  губи  до  крові,
душа  виривається  з  тіла  удаль
між  зірок  шукаю  краплю  любові.
Для  чужих  -тінь  і  серед  своїх  -чужа  
самотній  ,немає  місця  на  землі.,
коли  нема  пари  доленька  лиха-
тану,  як  свіча  без  радості  у  житті  .
Мій  Місяцю  я  не  можу  без  тебе
вечорами  дивлюсь  у  небо  голубе
ти  мій  Всесвіт  і  білий  світ  для  мене
моє  надійне  крило  -сонце  золоте.

МЧАЙКІВЧАНКА

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810153
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2018
автор: Чайківчанка