Кружля над нашою землею
Тривога зграєю круків,
Країна - ніби дві Кореї,
Де ворожнеча - всі роки.
Вже чверть століття ми по колу,
Фонтаном кров із рани б'є,
Нам біль церковного розколу
Спокійно жити не дає.
Якби ж то гордість вгамувати
І розібратися самим,
Так ми чужих звемо до хати,
Віддавши половину їм...
А може міф, що намір добрий?
За владу бійка іще та...
У перетягуванні ковдри
Ми ж забуваємо... Христа...
На мінне поле без саперів
За церкву начебто, одну,
Та об'єднавши... на папері,
Не запалити б знов війну...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810073
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.10.2018
автор: Ярослав К.