Вкотре думала, що смерть мені личить.
Одягала її кілька разів,
І все невчасно:
Вона то замала, то завелика.
Не знаю, чи дорости треба,
Чи змаліти.
Чи просто діло
В кравцеві.
Він з Інвернеса,
Чи з долини зимівль.
Завше ці балачки
Стають віршами,
Зараз ними не сповнюєшся,
А мілієш.
Осінь наступає на п'яти,
Дихає в потилицю.
Ніколи не знаєш,
Чи обійме,
Чи задушить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809917
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2018
автор: Олена Ганько