Як же швидко летить час,
й літа відлітають...
І буває все гаразд,
та й біди бувають...
Як біда,то ніби струм
по тілу стрекоче,
в голові тоді і шум,
ніби грім гуркоче...
Намагаємось тоді,
спішно щось робити,
щоб ті біди у труді,
як в воді втопити...
А буває,що чогось
серце радо б"ється,
ми чекаємо когось
і все нам вдається...
Щось невидиме бува
кличе нас в дорогу...
і душа тоді співа,
й дякуємо Богу...
Бог же нас благословля
на хороші справи,
непомітно направля,
додає наснаги...
Ми долаємо тоді
і важкі дороги,
не збиваємось з путі
навіть в непогоду...
І куди б не занесла
кожного з нас доля,
та ніхто не забува,
нас чекають дома...
І тоді ми спішимо,
(не спинить нізащо).
Хоч деінде хорошо,
а дома найкраще!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809866
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2018
автор: геометрія