Слова

"Ти  моя  ганьба!  Ще  та  донечка!"
Після  таких  слів  чекаєш  останнього  дня,
Як  благословення,  як  шансу  на  життя.

"Ти  нездара!  Звідки  в  тебе  руки  ростуть?"
Після  цих  слів  чути  як  мрії  у  прірву  падають,
Як  вони  благають  про  порятукок  і  кричать...

"Ти  хто  така?  Зійди  з  дороги!"
Після  них  серце  зупиняється  з  тривоги
І  йдуть  назад  всі  попередні  кроки.

Удар,  біль,  кров  на  душі,  крила  зламані.
Через  них  зігнивають  особистості,
Через  них  ще  невідомі  -  вже  безвісти  зниклі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809752
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.10.2018
автор: Alive corpse