Чи ми оглухли, чи осліпли?
Чи розум втратили давно?
Стежки ж бо наші дико згіркли,
А нам від цього все одно.
Дітей хоронимо... невинних,
Байдужість мізки поїда,
Плюють на нас в законах чинних,
У душу вїлася орда.
Горить невинно стиглий колос,
Горить земля серед степів,
А з неба лине Божий голос -
Молебень лине за синів.
Нема ні Долі, а ні Волі...
Лукавий душу в зашморг вдів,
Хрести цвітуть садами в полі,
В сльозах сиріт та сивих вдів.
У божевіллі скиглить мати:
Ні пари з уст, а ні слівця...
Лукавий світ не хоче знати
Законів нашого Творця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809734
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.10.2018
автор: Леся Утриско