Де небо падає на землю, —
Цвітуть льони голубоокі,
Як ріки, що ламають греблю,
Крізь дамби, хмурі і високі.
Блакитні хвилі в переливі
Розкішними пливуть ланами,
Переплели шовкові гриви
Із літньоперими вітрами.
Не видно ліній горизонту —
Безмежне поле квітування.
За обрієм — розмитий контур,
Землі і неба поєднання.
11/10/18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809716
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2018
автор: Lana P.