Вже відцвіли осінні квіти,
лиш хризантеми ще цвітуть...
Осінь минає швидше літа,
бува й вітри холодні дмуть...
Бувають ранки вже холодні,
блищить на травах морозець...
Вчора тепліше,ніж сьогодні,
лиш Місяць в небі молодець...
Ідуть дощі й тумани сиві,
осінь туманиться в красі...
Жовто-зелені не журливі
стоять дерева і кущі...
Птахи вже майже не співають,
лише воркують голуби...
У вирій гуси відлітають,
сумують верби й явори...
Жовтень доходить вже до краю,
спішить на зміну листопад...
Плаче холодними дощами
і дме вітрами не впопад...
Люди ховають у кишені
холодні руки, щоб зігріть...
Та все ж осінні каруселі,-
дають нам привід молодіть...
Ми свої шанси не втрачаєм,
і не рахуємо літа,
мрії,як коси заплітаєм,
бо ж осінь наша золота...
Вересень яблуками пахнув,
жовтень капустою й борщем...
Листопад пахощі утратив,
чи змив морозом і дощем...
Заснули майже усі квіти,
лиш хризантеми ще цвітуть...
Осінь минає швидше літа,
стежки у зиму нас ведуть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809666
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.10.2018
автор: геометрія