Любов спинилась по серед дороги,
І задивилась в мій осінній сад.
Іти вперед уже немає змоги,
І годі повернутися назад.
та як же так? Вже й літо відспівало,
І квіти розгубили пелюстки...
А бідне серце все чогось шукало,
Але знайшло лиш досвід і роки.
Тепер самотньо в осені благає,
Тепла, душі, бо вже не до забав...
Та чи знайдеться те, чого немає,
Коли ти сам нічого не надбав?..
Мабуть, не можна так бездумно жити,
Дні марнувати, не дивитись вдаль.
Настане час, прийде пора платити
Життя не лише радість, а й печаль...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809577
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.10.2018
автор: majra