Плакав янгол на білих колінах,
Де не дихала юна душа,
Бив крильми по кровавих руїнах,
Плів вінець із дощу й спориша.
Щось кричав у розхристане небо,
І моливсь над сльозами свічок:
- Не іди, бо тобі ще не треба,
Ти весна й ще не стиглий бузок.
Плаче небо в осінній зажурі,
Листопад затамовує крок,
Сірі дні у поклоні, похмурі -
Відлетіло життя до зірок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809542
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.10.2018
автор: Леся Утриско