Тиша навкруг...І я одна...
Думи важкі...Знову війна...
Вже п"ятий рік людей вбива,
Стогне душа...І голова...
Неспокій мій...Довга війна,
Там де війна, тиші нема,
Постріли, тьма, ідуть бої,
Звідтіль пливуть болі мої...
Тиша навкруг... І журавлі...
З ними летять думи мої...
Сили де взять, щоб зупинить,
Край мій сумний, щоб відновить?..
Як помогти?..Як зупинить?..
Мир відновить, у Правді жить?..
Страхи війни в мені живі,
Їх не забуть повік мені...
Душу ярять, в пам"яті дні,
Тато поліг у тій війні...
Хоч я була тоді мала,-
Горя й біди спила до дна...
Тиша навкруг...Не можу спать...
Думи мої в простір летять...
Їх не догнать і не вловить,
Не зупинить їх і не вбить...
Як помогти не знаю я,
А там солдат від ран вмира...
Тиша навкруг...І ніч німа...
Простір мовчить...Сили нема...
Проти вражди...Проти війни,
Стати всією сім"єю...
Сили зібрать всі восени...
Ворога вигнать в за шию...
Встанем за МИР, всі,як один,
І Справедливість відновим...
Виб"ємо "клин" і часу плин
все відновить допоможе!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809534
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.10.2018
автор: геометрія