Мій Луцьку, ми обоє у зажурі...
Нам з вереснем прощатися пора.
Світанки прохолодні і похмурі,
І сонечко все менше зазира
У вікна. Скоро світ цей стане сірим...
Вітри зірвуть з дерев увесь бурштин
І вкриють ним дороги. І без міри
Дощитиме, по декілька годин...
Дощитиме на серденьку і в мене,
Із присмаком солоного жалю,
Як ніби відлетить і щось шалене
За обрій, те, що гаряче люблю...
І будуть тільки спогади туманні
Тривожитися інколи в мені,
Народжуючи в серці запитання:
Куди летить краса щасливих днів?..
Вересень 2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809398
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2018
автор: Елена Марс