Нема пори, багатшої за осінь

Купає  осінь  в  морі  золотавім
Сади  і  парки,  і  ліси,  й  гаї.
Цвіли  колись  на  сонці  так  литаври,
Хоч  не  були  для  осені  свої.

Сьогодні  осінь  міддю  теж  сміється,
Оранжево-червоно  з  бурштином,
А  коли  дощиком  згори  проллється,
Грибом  запахне  й  молодим  вином.

Нема  пори,  багатшої  за  осінь
Й  чарівнішої,  мабуть,  теж  нема:
То  забреде  у  дідуха  колосся,
То  вітром  стугонить,  хоч  не  зима.
24.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809348
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.10.2018
автор: Ганна Верес