[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mFu_iDrGCx0[/youtube]
Ледь - ледь зашторене вікно,
Рогатий місяць заглядає.
Тупцює сон уже давно,
На мене хитро поглядає.
Зітхає стомлена душа,
Думки рояться табунами.
Легенький вітер сум втіша,
Туман кочує валунами.
Якась таємність у природі,
А ти чекаєш, чогось ждеш.
Та все киваєш на погоду:
Дощі, туман - немає меж...
Десь недалеко легкі хвилі
Цілують річки береги.
Але й вони чомусь безсилі:
Покинуть річку назавжди..
Моє вікно - це інший світ,
І інше там життя існує.
Чом оселився в душі гніт,
І там живе і розкошує ?
Гойдає вітер павутинку,
А я міркую, чи впаде?
Та все думкам нема спочинку...
Дивлюсь: світанок ніч краде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809162
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2018
автор: Н-А-Д-І-Я