Я повернусь, з далеких доріг
розтане сніг від сонечка тепла,
світанком увійду на твій поріг
і від сну прокинеться моя душа.
Защебечу пташкою до вікна
і дощем омию довгі віти
з небес нахилю сонечка тепла
засію зерно, зацвітуть квіти.
Дозріє, овес жито пшениця,
червоні маки волошки сині,
як струмочком задзвенить водиця
і усміхнеться літо калині .
Налл'ються яблука груші сливи
розростеться дерево надія ,
заколосяться золоті ниви
збудеться душі бажана мрія.
Оживу , у місячнім серпанку
Трояндою від крапельки роси
подарую тобі щастя зранку
квіти любові божої краси.
Зійде муза мелодія ночі
від хвилювань затріпоче листя
я від сльози витру твої очі
серце звеселить пісня ніжна.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809064
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.10.2018
автор: Чайківчанка