марево-туман

О  незнайомцю,  мрії  і  думки,
Шепоче  серце,  стій  –  ловлю  хвилини.
Перон,  вокзал,  по  закутках  замки,
А  час-втікач  так  швидко,  швидко  плине.

І  ти    зникаєш,  марево-туман.
Листок  осінній  падає  додолу.
І  губиться  надуманий  роман,
І  тиша  оселяеться  довкола.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2018
автор: Світлана Петренко