Жовтіє листя, сіре небо,
Летять у вирій журавлі,
І відчувається жалоба-
Зникають теплі, ясні дні.
І чути “кру”, болить сердЕчко,
Прощальний крик своїй землі,
Чи вЕрнуться в своє гніздечко,
Чи згинуть десь на чужині?
Далека стелиться дорога,
В думках тепло, і божий рай,
Не покидає все ж тривога,
Зникає рідний, любий край.
Немає кращого на світі,
Ніж та хатина край села,
На ній гніздечно, зручно звите,
І вся родина журавля.
Чого ж ти сонечко не грієш,
Чи літечко, а чи зима,
Чому так коротко лелієш,
Хвилинка- й вже тебе нема!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808965
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2018
автор: горлиця