Самотні люди ходять по світах,
вони блукають в вічних пошуках..
Шукають правди,а її нема,
вона давно вже куплена...
Шукають честі всюди,
та на жаль, цей скарб давно скінчився...
Самотні люди хочуть жити ще,
а не лиш завжди виживати,
кохати хочуть, а не вибивати
у когось ці фальшиві почуття...
Самотні люди - ти, і я,і ви,
все саме так, ми всі давно
самі...
У нас лише ілюзія така,що ми
комусь таки потрібні,хтось нас любить...
То може й так, та більше нас
цей світ лиш зневажає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2018
автор: Лілія Левицька