Кажуть - осінь така сумна
Падолистом, гіркими вітрами,
Що й душі у неї нема,
І лиш сипе собі дощами.
Кажуть - в осені очі стиглі
В хризантемах та жоржинах,
В ній похмурі живуть покрівлі,
В ній плющі не цвітуть на тинах.
А ви в душу її загляньте:
Скільки ніжності та добра,
Скільки “Баха” та скільки “Вівальді”,
Пекторалі, та скільки тепла.
А ви в очі її загляньте:
Скільки блиску, задуманих мрій,
Ви красу її лиш не зрадьте -
В ній і стиль, і модерний стрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808880
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.10.2018
автор: Леся Утриско