Янголи летіли,
на гілочку сіли,
стали в хату заглядати:
а чи всі зібрались спати?
Гілочкою вже хитають,
ніженьками чеберяють,
легенько махнуть крильми,
уже спати час, засни.
Чи помили ручки, ніжки,
зубки чистили, умили щічки
і у ліжечка лягли?
Спати час – будуть казки.
Буде казочка читатись,
а янголам усміхатись
і нові казки носити,
щоб вони приснились дітям.
Тихо казочка лунає
і дитина засинає,
не сама, а ще усі,
люлі всім, солодких снів!
2.10.2018.
Картинка із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808877
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 04.10.2018
автор: Светлана Борщ