Дві людини – творча і доросла.
Два в одне – давно сплелись ми разом.
Обсесивно-компульсивний розлад
плавно перечовгує в маразм.
Обшир для думок митцю – мов кисень.
Краще так, аніж кисіль у довбні.
Ну а ти не стримуйся – напийся.
Запали цигарку. «Так удобнєй».
Не турбуйся – я не охрінію.
Хороводи з дум вожу не вперше.
Рідну до кісток шизофренію
я ціню, немов посол – депешу.
Як приходить – тихо торопію.
Втім, байдуже, що і де писати.
Тільки віршопсихотерапія.
Тільки віршоантидепресанти.
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808807
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.10.2018
автор: Олександр Обрій