Не Марічка й не Оксана,
не Софійка чарівна.
Ти – царівна-несміяна,
в цілім світі ти одна!
Ти зими ласкавий промінь,
солов’їний літній свист,
весняна бурхлива повінь
і осінній падолист.
Ледь прихована усмішка –
неповторна і проста.
Невідома досі книжка,
смак задуми на вустах.
Голубі великі очі
і стрункий, тендітний стан…
Осінь же мені шепоче –
навіть думать перестань!
03.10.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2018
автор: Олександр Мачула