Приходить у світ цей людина сама
І йде за межу одинока зовсі́м —
Це драма "одного актора", а втім,
На тих похованнях веселих катма.
Хоч плаче й голосить за нею рідня
І друзі й знайомі — похмурі, як ніч...
Та, зрештою, звідти підуть вони пріч,
Вона ж тут чекатиме Судного дня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808687
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 03.10.2018
автор: Патара