Не буває багато осені,
Як і літа, з очима синіми,
Загорілась рудими косами
І піснями у небі гусиними.
Не буває багато холоду,
Як і спеки - гучної, вільної,
Напивається небо голоду,
Зливи дикої, божевільної.
Не буває багато сутінку,
Ні веселок, у ранніх закутках,
А ні зоряного, в ніч, грабунку,
Ні роси, у достиглих паростках.
Не буває багато осені,
Не буває багато холоду,
Загорілась рудими косами -
Напивається небо голоду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808646
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2018
автор: Леся Утриско