Збій…

Цьогорічна  Осінь  –  золота…
Не  –  вітриста  і  не  дощова.
І  стоїть  на  дворі  теплота,
Ніби,  друге  літо  ожива.

Ранком  встав,  дивлюся,  а  каштан
Вдруге  запалив  свої  свічки…
Він  –  старий  і  давній  ветеран…
Не  було  такого  всі  роки.

Бачив  він  багато  за  свій  вік,
Не  однії  грози  пережив…
І  ніхто  йому  не  передрік,
Що  таке  всміхнеться  диво  з  див.

Збились  з  циклу  дерева,  мабуть…
Не  лякайтесь  отих  перемін!
І  до  нас  вони  йдуть  –  В  добру  путь!
І  цей  збіг  у  природі,  як  дзвін…
20.09.18р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808630
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.10.2018
автор: Василь Дальнич