У Олени у Ворони
На гостині була вчора,
Ну не вчора, а раніше,
На душі стало світліше...
В особистих своїх справах,
Я до Бобринця дісталась,
Не впустила я нагоди,
Заїхати до Ворони...
Зустріч наша була щира,
Хоч недовга, та красива,
Від радості, що дістала,
В мені музика звучала...
Відчуваю її йдосі,
На своїм уже порозі,
Заряд бодрості дістала,
Й втоми я не відчувала...
Зі своїм була я сином,
На чудовій тій гостині,
Спілкувались,пригощались,
Та ще й сфотографувались...
Лена - гарна господиня,
Щедра, лагідна і мила,
Їй сподобався мій син,
Він захоплювався всім:
І гостинністю Олени,
І садком її веселим,
По садку він походив,
Відчував там диво з див...
І чарівністю Олени,
І словам всім незліченим,
Що лились з наших розмов,
Без усяких передмов...
Вдячна я Оленці дуже,-
За гостиність і за дружбу...
Легше в світі тому жить,
Хто уміє так дружить...
Я бажаю усім людям
Завжди мати таких друзів,
Отаких як є у мене:
Лена,Леночка, Олена...
Захоплення не ховаю,
Від душі Лені бажаю:
Писать для себе, нас й сім"ї,
І співать нові пісні...
Недаремно ж кажуть люди,-
Все гартується в труді...
Не веде дружба до згуби,
Хоча й родиться в біді,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808577
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 02.10.2018
автор: геометрія