Красуня осінь опустила крила
І утворила неповторний рай...
Вона природу легко підкорила,
Вплела холодне срібло в водограй.
В задумі сірій небо простяглося –
Той смуток залишили журавлі –
Бракує в лісі вже многоголосся,
Давно і літнє птаство на крилі.
Дарують ранки сиві щедрі роси,
У мандаринових тонах – горобина,
Верба іще розкішні має коси,.
Хоч перефарбувала їх вона.
І сонечко під осінь ледь жовтіше –
Дісталось і йому осінніх чар,
Повітря стало теж якесь густіше…
Така в нас осінь дивна, зазвичай.
14.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808511
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.10.2018
автор: Ганна Верес