«Я не руда, а золота, —
Шарілась осінь в сквері, —
Не розкидаю просто так
Листочки гостропері.
Перетанцюю листопад,
Переспіваю хугу».
Вбрання губила невпопад
Під вітрову наругу.
І, засоромлено-нага,
Заплакала сльотою,
Покинула її снага
Замерзлою сльозою.
30/0918
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808420
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2018
автор: Lana P.